Підходи до боротьби з гральною залежністю у США розмаїті. У Міссісіпі працює система сертифікації консультантів з гральної залежності. У Каліфорнії операторів зобов’язали сплачувати по $100 за гральний стіл у спеціалізований фонд, а в Аризоні програми безпеки гральних операторів проходять незалежне оцінювання
Про це йдеться у дослідженні практик безпечного гемблінгу в Північній Америці, що міститься у звіті, підготовленому Центром відповідальної гри за підтримки Slots City (ТОВ «Геймдев»).
У США рішення щодо проведення азартних ігор приймаються на рівні штатів. Зокрема, гемблінг повністю під забороною у Юті та на Гавайях, а в Південній Кароліні легалізовані лише лотереї. Онлайн-азарт поза законом в Каліфорнії, Колорадо, Арізоні, Канзасі, Монтані, Небрасці, Міссурі та Міннесоті. А от у Делавері, Іллінойсі, Айові, Луїзіані, Мічігані, Ню-Джерсі, Нью-Йорку, Окайо, Пенсільванії та Західній Вірджінії дозволені усі напрямки гемблінгу.
Кожен штат опікується не тільки дозволами і заборонами, але й іншими питаннями роботи грального ринку. Тож у країні діє кілька унікальних моделей відповідальної гри.
В Аризоні заборонили встановлювати банкомати у гральних залах та приймати чеки, видані за програмою підтримки нужденних. Також не можна видавати на гру кредити, крім короткострокових позик для кваліфікованих і платоспроможних гравців. На входах і виходах гральних залів має бути інформація для проблемних гемблерів щодо можливості отримати допомогу. Операторів зобов’язують розробити та підтримувати програму з протидії проблемній грі та лудоманії. З обов’язкових пунктів – відповідне навчання персоналу та розміщення тематичних матеріалів на видних місцях. Кожна програма проходить процедуру оцінювання за участю третьої незалежної сторони. Оператор отримує фідбек, на основі якого може покращити наявні практики.
У Каліфорнії працює Фонд Програми боротьби з ігровою залежністю. Його наповнюють оператори – по $100 за кожен ігровий стіл. Гроші надаються громадським організаціям, що допомагають проблемним гемблерам. Оператори повинні проводити навчання для нових співробітників, які взаємодіють з відвідувачами, щодо мінімізації проблемної гри. Потім такі знання та навички повинні поновлюватися раз на рік. Координувати навчання має спеціально призначена особа, а самі програми – переглядатися раз на рік.
У Мічигані гравцям пропонують встановити ліміти на гральний час, розмір депозиту та ставок. Гемблери отримують повідомлення щодо тривалості сесії та витрачених коштів. За потреби гравець замовляє «Період охолодження» від кількох днів до кількох тижнів. Протягом цього часу він не зможе грати через свій обліковий запис. У разі проблем можна звернутися на гарячу лінію або ж записатися до групи анонімних гемблерів.
В деяких штатах – зокрема, у Міссісіпі та Іллінойсі – запроваджена система сертифікації консультантів з гральної залежності. Цікаво, що в Іллінойсі самоізольовані від азарту гемблери можуть повернутися до захоплення, якщо отримають схвалення двох таких консультантів.
У Пенсільванії майбутні власники ліцензій на гральні автомати подають план з протидії залежності, який повинні розглянути та, у разі відповідності, схвалити. Обов’язкова частина плану – програма навчання працівників. Зокрема, співробітники повинні вміти розпізнавати ознаки проблемної гри та володіти методами її мінімізації. Оператори зобов’язані щороку звітувати щодо виконання плану. При цьому ліцензіати онлайн-казино забезпечують для гемблерів можливості встановлювати гральні ліміти.
В Айові впроваджені суворі норми щодо самообмежених осіб. Людям зі списку ізольованих від гемблінгу заборонено перебувати в ігрових зонах казино та іподромів. У разі порушення норми гемблеру можуть висунути звинувачення у незаконному проникненні.
Зазначимо, що у США є й централізовані підходи. Зокрема, на федеральному рівні у країні працює Національна рада з питань ігрової залежності, що прагне мінімізувати економічні та соціальні витрати, пов’язані з лудоманією.
Повний аналітичний звіт читайте тут.